Примітка. Науковий керівник – академік ІА України, професор Науменко О.А.
(Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка)
Запасні частини як товар мають свою специфіку в технічному і комерційному відношеннях. Потреба в запасних частинах виникає коли елементи машин виробили свій ресурс, або передчасно виходять зі строю. Тобто запасні частини поставляють в строки і кількості необхідних машинам, які знаходяться в експлуатації. Ніякими рекламними компаніями активізувати попит неможливо. Особливість запасних частин їх номенклатура - це неоднорідна, знеособлена маса товару, яка прив’язана до кінцевого виробу, на яку рано чи пізно виникає попит. Запасні частини будь-якого найменування представляють собою окремий особливий товар і вимагають індивідуального підходу під час реалізації.
Для ефективного, прибуткового функціонування суб’єктів і підрозділів постачання і реалізації запасних частин сільгоспвиробникам надзвичайно важливо мати інформацію про сезонність попиту.
При досліджені коливань в реалізації запасних частин були використані звіти про реалізацію продукції на трьох різних за типом центрів збуту: центральний офіс, філія на периферії і контейнер на авторинку. Всі ці ланки продажу підпорядковані одній фірмі і знаходяться в одному регіоні. Із звітів про реалізацію запасних частин в цих місцях продажу були визначені відхилення від середньомісячної реалізації продукції по місяцям. В процесі дослідження виникли несподівані факти. Відомо, що в різні пори року попит на запасні частини змінюється, але вдалося виявити той факт, що наприклад в березні місяці, приріст від середньомісячної реалізації запасних частин у центральному офісі становив 33%, у філії на периферії зменшився на 19%, а в контейнері на авторинку виріс до 152%. Еквівалент приросту інших місяців, цих же центрів збуту, теж змінювався хаотично і не описувався простими системними залежностями.
Таким чином сезонні коливання становлять досить суттєві значення і для встановлення закономірностей нами використовуються математичні методи прогнозування.
Список використаних джерел 1. Науменко О.А. Технологічна і функціональна структура сервісного підприємства. Вісник ХНТУСГ ім. П. Василенка., вип. 132, 2013р.-с. 121-125. 2. Організаційні форми технічного сервісу і прогноз їх розвитку в риночних умовах ведення господарства в агропромисловому комплексі України, Київ, ННЦ «ІМЕСГ», 2001- 170с. Ключові слова: